чорноризець
ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ, зця, ч., церк., заст.
Чернець.
– Спокуса тільки од нечистого чорноризцям, – обізвався отець Ісакій (І. Нечуй-Левицький);
Щодо писемності у слов'ян до прийняття християнства та поширення кирилиці даних дуже мало. Існує згадка давньоболгарського письменника, так званого чорноризця Храбра, що у слов'ян до Кирила та Мефодія (IX ст.) існували “черти і рези”, за якими вони читали та ворожили (з наук.-попул. літ.);
Коли ж часом дебати набирали гострішої форми, домініканин, вклонившись лицарям, виходив із студіоли “читати приписані молитви”. А в студіолі гудів сильний Василів баритон, виривався, мов вогненні язички з багаття, пронизливий горловий тенор чорноризця, і тьмяний, сумний та стриманий – по довгій східній мандрівці – голос Адамів (Н. Королева);
– Та хто нині сповідається? – злісно махнув рукою Василь – ані священики, ані чорноризці! (Н. Королева).
Значення в інших словниках
- чорноризець — чорнори́зець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- чорноризець — -зця, ч., церк. Чернець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорноризець — ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст. Словник синонімів української мови
- чорноризець — ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ, зця, ч., церк., заст. Чернець. — Спокуса тільки од нечистого чорноризцям,— обізвався отець Ісакій (Н.-Лев., III, 1956, 372). Словник української мови в 11 томах