чорноризник

ЧОРНОРИ́ЗНИК, а, ч., церк., заст.

Чернець.

Піду в церкву із Софійкою, тільки не до тих бородатих чорноризників, що ненавидять цю землю і її мову, а до острівка моєї прадідівської віри (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорноризник — чорнори́зник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. чорноризник — -а, ч., церк. Чернець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чорноризник — ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст. Словник синонімів української мови
  4. чорноризник — ЧОРНОРИ́ЗНИК, а, ч., церк., заст. Чернець. Словник української мови в 11 томах