чорноризник
ЧОРНОРИ́ЗНИК, а, ч., церк., заст.
Чернець.
Піду в церкву із Софійкою, тільки не до тих бородатих чорноризників, що ненавидять цю землю і її мову, а до острівка моєї прадідівської віри (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорноризник — чорнори́зник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- чорноризник — -а, ч., церк. Чернець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорноризник — ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст. Словник синонімів української мови
- чорноризник — ЧОРНОРИ́ЗНИК, а, ч., церк., заст. Чернець. Словник української мови в 11 томах