чорнорубашник

ЧОРНОРУБА́ШНИК, а, ч., іст., розм.

Те саме, що чорносви́тник.

А ще маса полеглих... Оце й були ті самі необмундировані “чорнорубашники”, “чорносвитники”, “чорна піхота” з однією гвинтівкою на 5 –10 чоловік (з газ.);

“Чорнорубашників” кидали пачками, так би мовити: як узяли гуртом з одного села, так і кинули в бій, і вони так і впали поруч в одному й тому ж бою, одного і того самого дня (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me