чорнорубашник
ЧОРНОРУБА́ШНИК, а, ч., іст., розм.
Те саме, що чорносви́тник.
А ще маса полеглих... Оце й були ті самі необмундировані “чорнорубашники”, “чорносвитники”, “чорна піхота” з однією гвинтівкою на 5 –10 чоловік (з газ.);
“Чорнорубашників” кидали пачками, так би мовити: як узяли гуртом з одного села, так і кинули в бій, і вони так і впали поруч в одному й тому ж бою, одного і того самого дня (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me