чорносвитник
ЧОРНОСВИ́ТНИК, а, ч., іст.
Мобілізований селянин, що не одержав військового обмундирування.
У 1968 р. вийшов у світ “Собор” О. Гончара, і тим “чорносвитникам” було присвячено кілька сторінок сповнених болю й трагізму (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me