чорносвитник

ЧОРНОСВИ́ТНИК, а, ч., іст.

Мобілізований селянин, що не одержав військового обмундирування.

У 1968 р. вийшов у світ “Собор” О. Гончара, і тим “чорносвитникам” було присвячено кілька сторінок сповнених болю й трагізму (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me