чорнотілий
ЧОРНОТІ́ЛИЙ, а, е.
Який має чорне тіло.
Чорнотілий сом;
* Образно. І лежала земля, в попелищі земля чорнотіла, Я дививсь і німів, і прощавсь, – і прощатись не міг (А. Малишко);
Раптово потемніло, і невидимий мірошник сипнув таким лапатим снігом, що чорнотіла земля за кілька хвилин одягнула білу сорочку (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорнотілий — див. чорний Словник синонімів Вусика
- чорнотілий — чорноті́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- чорнотілий — -а, -е. У якого чорне тіло. Великий тлумачний словник сучасної мови