чорно-синій

ЧО́РНО-СИ́НІЙ, я, є.

Який поєднує чорний і синій кольори.

Коні, які раз у раз, коли в стайню ввіходив Трохим, були мов збентежені, боязко – косо дивились на його своїми чорно-синіми блискучими очима (В. Винниченко);

У верховітті навіть не ворушилось листя, хоча велика, аж чорно-синя хмара закрила вже півнеба (Василь Шевчук);

Дно берега було мілке, піщане, у рідких, хоч і високих, очеретах, і на нього падала чорно-синя тінь неба (із журн.).