чорнушка
ЧОРНУ́ШКА¹, и, дав. і місц. ці, ж., род. мн. шок, розм.
Черевоногі молюски родів меланожис і меланія.
ЧОРНУ́ШКА², и, дав. і місц. ці, ж., род. мн. шок, розм.
1. Трав'яниста рослина родини жовтцевих, яка дає чорне насіння, що використовується як прянощі.
Два середземноморські види поширені в культурі: чорнушка посівна.., насіння якої використовують як пряність у хлібопеченні, при солінні огірків, квашенні капусти тощо, і чорнушка дамаська.., яку вирощують як декоративну рослину (з наук.-попул. літ.).
2. Насіння цибулі городньої, яке має чорну тверду оболонку;
// Цибуля-сіянка.
Щоб запобігти зараженню сіянки, не треба допускати розміщення посівів чорнушки поблизу ділянок інших видів цибулі (з наук. літ.);
[Старша дружка:] Наш сватонько з міста, В його [нього] голова з тіста, Губи з петрушки, Очі з чорнушки (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- чорнушка — чорну́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- чорнушка — -и, ж. 1》 Трав'яниста рослина родини жовтцевих, яка дає чорне насіння, що використовується як прянощі. 2》 Насіння цибулі городньої, яке має чорну тверду оболонку. || Цибуля-сіянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорнушка — ЧОРНУ́ШКА, и, ж. 1. (Nigella L.). Трав’яниста рослина родини жовтцевих, яка дає чорне насіння, що використовується як прянощі. 2. Насіння цибулі городньої, яке має чорну тверду оболонку; // Цибуля-сіянка. Словник української мови в 11 томах
- чорнушка — Чорнушка, -ки ж. = чернушка 1, Nigella sativa. Вх. Пч. І. 11. Витоптав козел часник, ще й чорную чорнушку. Грин. III. 95. Словник української мови Грінченка