чортоборець
ЧОРТОБО́РЕЦЬ, рця, ч.
Той, хто бореться з чортом; у функції прикладки.
Олекса – чортоборець боявся стати богоборцем. Віковічна віра всіх предків не могла так скоро зникнути в одному індивідумі – і Олекса роздвоївся (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me