чортоборець

ЧОРТОБО́РЕЦЬ, рця, ч.

Той, хто бореться з чортом; у функції прикладки.

Олекса – чортоборець боявся стати богоборцем. Віковічна віра всіх предків не могла так скоро зникнути в одному індивідумі – і Олекса роздвоївся (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me