чортяка

ЧОРТЯ́КА, и, дав. і місц. ці, ч. і ж., розм.

Те саме, що чорт 1–4.

А Геркулес як увалився, То так у пеклі розходився, Що всіх чортяк порозганяв (І. Котляревський);

– Молибога прибігав аж двічі, – зашепотіла стара, по-лисячому озираючись на двері. – Чи не про отамана вісті в нього? Та нічого мені не сказав, старий чортяка (І. Микитенко);

Мені щось здається, що цей “макогон” відіграє якусь головну, найголовнішу ролю [роль] в моєму житті. Якась чортяка про це-мені нашіптує й нашіптує... й нашіптує... (І. Багряний);

* У порівн. Де ти, як та чортяка, убрався в павутиння? (Панас Мирний);

Але собака не відставав, брехав ще завзятіше і гнався за ним як скажений, аж заходився від своєї собачої злості. “Дарма що малий, а злий як чортяка, – казав сам до себе Федір. – Ах, щоб ти здох!” (із журн.).

◇ (1) Жо́ден чортя́ка (д) див. чорт;

Сам чорт (чортя́ка, біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.) див. чорт;

(2) Сам чортя́ка но́гу зло́мить (д) див. чорт;

Чорт (чорти́, чортя́ка, нечи́стий, бене́ря) но́сить (но́сять) див. чорт;

(3) Чортя́ка б взяла́ (д) див. чорт;

(4) Чортя́ка но́сить (д) див. чорт;

(5) Чортя́ка понесла́ (д) див. чорт.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чортяка — див. чорт Словник синонімів Вусика
  2. чортяка — чортя́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. чортяка — И, ч. Чоловік. Оце твій чортяка витворив! Ніколи не могла подумати, що після стількох років шлюбу він здатен на таку романтику! Словник сучасного українського сленгу
  4. чортяка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що чорт 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чортяка — нія́кий чорт, грубо. Ніхто. — Мене ніякий чорт не жде! — А дома? На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса, а губи починають дрібно тремтіти.— Мій дім, брате,.. вітер розвіяв! (О. Фразеологічний словник української мови
  6. чортяка — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
  7. чортяка — ЧОРТЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що чорт 1-4. А Геркулес як увалився, То так у пеклі розходився, Що всіх чортяк порозганяв (Котл., І, 1952, 121); — Молибога прибігав аж двічі,— зашепотіла стара, по-лисячому озираючись на двері. Словник української мови в 11 томах
  8. чортяка — Чортяка, -ки м. ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Ном. № 1083. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв. Котл. Ен. III. 17. Словник української мови Грінченка