чотирибокий

ЧОТИРИБО́КИЙ, а, е.

Який має чотири боки.

Вежі були чотирибокі, на два поверхи, з зубчатим карнизом між ними (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me