1. Словник української мови у 20 томах

чотирикрилий

ЧОТИРИКРИ́ЛИЙ, а, е.

Який має чотири крила (у 8 знач.).

Вони нервово продовжували розмову, час од часу лузаючи мигдалеві горішки та інші сушені зернята, насипані перед кожним у мініатюрні мідяні чотирикрилі тарілочки (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чотирикрилий — чотирикри́лий прикметник Орфографічний словник української мови