чотириполюсник

ЧОТИРИПО́ЛЮСНИК, а, ч.

Частина електричного кола, яка має дві пари виділених затискачів.

У науці і практиці відомі фундаментальні праці вченого [академіка Г.Є Пухова] з теорії чотириполюсників, багатополюсників і складових електричних кіл, параметричних і нелінійних електричних кіл (з наук.-попул. літ.);

Методи та засоби визначення параметрів потенційно нестійких чотириполюсників;

// Схема з двома парами затискачів.

На основі енергетичних співвідношень отримано аналітичні вирази, яким повинні відповідати закони зміни струмів та напруги на реактивних елементах накопичувального чотириполюсника універсального статичного перетворювача (з наук. літ.).