чотирьохсотріччя
ЧОТИРЬОХСОТРІ́ЧЧЯ, ччя, род. мн. і́ч, с.
1. Період у чотириста років.
Чотирьохсотріччя розпаду радіактивного елемента.
2. Річниця чого-небудь, що було або почало своє існування чотириста років тому.
Чотирьохсотріччя міста.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чотирьохсотріччя — чотирьохсотрі́ччя іменник середнього роду 400-річчя Орфографічний словник української мови
- чотирьохсотріччя — -я, с. Період, час, що дорівнює чотирьомстам рокам. || Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося чотириста років тому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чотирьохсотріччя — ЧОТИРЬОХСОТРІ́ЧЧЯ, я, с. Період, час, що дорівнює чотирьомстам рокам; // Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося чотириста років тому. Словник української мови в 11 томах