чохла
ЧО́ХЛА, и, род. мн. чохл, ж., розм.
Те саме, що манже́та 1.
Іде козак улицею, чохлами махає (Сл. Б. Грінченка);
Хороша була та Катря .. Плахта на їй [ній] шовкова, .. сорочка тонесенька, вишивана до самих чохол... (Марко Вовчок);
Перед ним опинилася маленька жінка у довгій чорній спідниці і білій кофточці, з сірими чохлами нарукавників по лікті (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чохла — ЧОХЛА – ЧОХОЛ Чохла, розм. Манжета. Чохол, чохла. Футляр з тканини та іншого матеріалу за формою предмета, що його він покриває. Літературне слововживання
- чохла — чо́хла іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- чохла — -и, ж., розм. Те саме, що манжета 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чохла — МАНЖЕ́ТА (в рукаві сорочки, блузки тощо), МАНЖЕ́Т, ЧО́ХЛА, ЗАРУКА́ВОК заст., НАРУКА́ВНИК заст. Загнибіда нарядився у сукняний убір, надів сорочку з манжетами (Панас Мирний); Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова.. Словник синонімів української мови
- чохла — ЧО́ХЛА, и, ж., розм. Те саме, що манже́та 1. Іде козак улицею, чохлами махає (Сл. Гр.); Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова, .. Словник української мови в 11 томах
- чохла — Чохла, -ли ж. Обшлагъ на рукавѣ рубахи, манжета. Чуб. VII. 415. Г. Барв. 219. Оце ще комір та чохли повшивати, та й дошита сорочка буде. Пирят. у. Іде козак улицею, чохлами махає. н. п. Словник української мови Грінченка