чохол

ЧОХО́Л, хла́, ч.

1. Покриття або футляр із матерії чи іншого матеріалу, зроблений за формою якогось предмета для захисту його від пошкодження, забруднення і т. ін.

Обстанова: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом; кругом дивани й дзиґлики, прикриті пістряними чохлами (О. Стороженко);

Сержант відходить кілька кроків назад і, вийнявши з чохла багнет, зрізає розкішну, м'яку, розшиту зеленими узорами подушку моху, підкладає під голову лейтенанта (Григорій Тютюнник);

Довгі гармати з витягнутими далеко вперед жерлами було закрито новими брезентовими чохлами (В. Собко);

Полкове знамено, згорнуте, в чохлі, стояло в кутку коло койки (Ю. Яновський);

Рівно о четвертій був збір. Звичайно, першими прийшли наймолодші – обидві Галочки з акуратними чемоданчиками в чохлах (О. Іваненко);

// військ. Металевий циліндр, який надягають на гранату для посилення її бойової дії.

Іноді з землі чути металеве чиргикання, і наверх вилітає посічений чохол з гранати (Ю. Мушкетик);

// Річ жіночого одягу у вигляді сорочки з непрозорої тканини, яку одягають під прозору легку сукню.;

// Знімний верх форменого кашкета з легкої матерії.

2. спец. Деталь із різних рулонних матеріалів, якою вкривають м'які елементи меблів для сидіння та лежання.

Диванний чохол.