чревовіщати

ЧРЕВОВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, книжн., рідко.

Говорити, не ворушачи губами, так, щоб звуки ніби линули з живота, черева.

Що сценарист повинен робити із словом в ім'я життєвої правди? Чи мусить він залізти в шкуру недорікуватої людини і, зображуючи її, чревовіщати звітіля такими словами, як “осьдечки”, “отамечки”тощо, чи потрібне щось інше? (О. Довженко).