чубрик
ЧУ́БРИК, а, ч.
1. діал. Кінчик жіночої коси, у який заплітають стрічки.
Чубрик із яскравою стрічкою.
2. розм. Те саме, що чубо́к.
Хлоп'ячий чубрик.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чубрик — Чубрик, -ка м. 1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки. 2) = чубок. Вх. Зн. 81. Словник української мови Грінченка