1. Словник української мови у 20 томах

чувал

ЧУВА́Л, а, ч.

Те саме, що ла́нтух.

Внизу, серед чагарників, ходили жінки, набиваючи чували сухим листям (А. Шиян);

– Всім же відомо: більше того, що дають наші прилади, вони не дадуть, хоч лусни. Людина й та – дадено їй чувал на чотири пуди підняти, так на п'яти вона підірветься (Ю. Шовкопляс);

* Образно. Дядьки погупали чобітьми на поріг і потягли за собою цілий чувал диму (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чувал — чува́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. чувал — -а, ч. Те саме, що лантух. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чувал — МІШО́К (зшите з шматка грубої тканини вмістище для сипких речовин і різних речей); ЛА́НТУХ, МІХ, ЧУВА́Л, РАНТУ́Х діал. (перев. великих розмірів). Зручним рухом він підхопив у грека мішок з сіллю (М. Словник синонімів української мови
  4. чувал — ЧУВА́Л, а, ч. Те саме, що ла́нтух. Внизу, серед чагарників, ходили жінки, набиваючи чували сухим листям (Шиян, Вибр., 1947, 40); — Всім же відомо: більше того, що дають наші прилади, вони не дадуть, хоч лусни. Словник української мови в 11 томах
  5. чувал — Чувал, -лу м. Большой мѣшокъ. Павлогр. у. Словник української мови Грінченка