чудський

ЧУ́ДСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до чудь.

Гатилове ополчення розгромило дружини фрягів та заблукалих сюди готів, а погано зоружені ратники чудських, та сумських, та емських вождів, що піддались на фрязький одур, самі поразбігалися (І. Білик);

А потім згадувався зненацька Ярославові чудський божок Тур – мідний ідол у образі чоловіка (П. Загребельний).