чужодальній

ЧУЖОДА́ЛЬНІЙ, я, є, поет.

Чужий і далекий (про землі).

Зейнеб ніколи не кривдила Кульжан, а тепер, коли її власні дочки пішли заміж у чужодальні аули, вона навіть іноді ласкаво зазиває Кульжан у свою юрту і розповідає їй щось цікаве або навчає рідним звичаям (З. Тулуб);

Не плач, дівчино молода, Літа течуть, як вода, Козак літає на коні У чужодальній стороні (Я. Шпорта).