чукчі
ЧУ́КЧІ, ів, мн. (одн. чу́кча, і, ч.; чукча́нка, и, дав. і місц. ці, ж.).
Народність, яка становить основне населення Чукотки; представники цієї народності.
Вранці 29 серпня [1816 р.] “Рюрик” підняв паруси. За кілька годин зникли огорнуті млою береги, де живуть гостинні й життєрадісні чукчі (з наук.-попул. літ.);
Біжить на лижах веселий чукча Коля (О. Довженко);
На початку 20 ст. в побуті чукчів було багато залишків первіснообщинних відносин (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чукчі — -ів, мн. (одн. чукча, -і, ч.; чукчанка, -и, ж.). Народність, яка становить основне населення Чукотки; представники цієї народності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чукчі — ЧУ́КЧІ, ів, мн. (одн. чу́кча, і, ч.; чукча́нка, и, ж.). Народність, яка становить основне населення Чукотського автономного округу; представники цієї народності. Словник української мови в 11 томах