чумарочний
ЧУМА́РОЧНИЙ, а, е.
Прикм. до чума́рка;
// Стос. чумарки.
Комірець української сорочки низенький, переважностоячий, так званий “чумарочний”; тільки на західному Поділлі та на Волині часто зустрічаються і відкладні комірці (О. Воропай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me