чумарочний

ЧУМА́РОЧНИЙ, а, е.

Прикм. до чума́рка;

// Стос. чумарки.

Комірець української сорочки низенький, переважностоячий, так званий “чумарочний”; тільки на західному Поділлі та на Волині часто зустрічаються і відкладні комірці (О. Воропай).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me