чумка
ЧУ́МКА¹, и, ж., спец., розм.
Процес зміни молекулярної структури олова.
Другий процес [руйнування олова] – “чумка”, що зумовлений зміною тетрагональної модифікації олова (з наук.-попул. літ.).
ЧУ́МКА², и, ж., спец.
Хвороба тварин.
А чумка в нього скоро буде? – Мабуть, скоро, – відповідаєте ви. – Хоч би скоріше! Кажуть, що вже як собачка перечумує, то тоді вже не дохне. – Так, тоді вже не дуже дохне! – А від чумки дохне? – Дохне! – Хоч би скоріше чумка! (Остап Вишня).
ЧУ́МКА³, и, ж., розм.
Те саме, що чума́ 1.
– Це сумний край, – пояснював дід. – З того боку “Чумка”, з цього – цвинтар, а ото – тюрма (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me