1. Словник української мови у 20 томах

чупер

ЧУ́ПЕР, пра, ч., діал.

Чуприна.

Тома, чоловічок маленький, сухий, з довгим, чорним чупром, що спадав лагідними, гладкими пасмами на широке чоло (В. Стефаник);

Сів на ослін [Семен] та й став чупер на голові микати (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чупер — див. волосся Словник синонімів Вусика
  2. чупер — чу́пер іменник чоловічого роду чуприна діал. Орфографічний словник української мови
  3. чупер — -пра, ч., зах. Чуприна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чупер — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОС збірн.; ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕР діал. (звич. у чоловіків); КО́СИ (КОСА́) (довге волосся, заплетене й розплетене — звич. Словник синонімів української мови
  5. чупер — ЧУ́ПЕР, пра, ч., діал. Чуприна. Тома, чоловічок маленький, сухий, з довгим, чорним чупром, що спадав лагідними, гладкими пасмами на широке чоло (Стеф., І, 1949, 153); Сів на ослін [Семен] та й став чупер на голові микати (Март., Тв., 1954, 98). Словник української мови в 11 томах
  6. чупер — Чупер, -пра м. Хохолъ. Гол. І. 204. Чупер носив собі коротенький. Федьк. Пов. 38. Жінку за чупер та й до землі, та й добре набив. Гн. II. 180. Словник української мови Грінченка