1. Словник української мови у 20 томах

чурувати

ЧУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.

Бути чурою.

Ти всюди був мені слугою вірним, – як братнє серце, чурою прихильним, – тепер не будеш більше чурувати, а з нами брат за брата пробувати (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чурувати — -ую, -уєш, недок., діал. Бути чурою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. чурувати — Чурува́ти, -ру́ю, -єш гл. Быть чурою. Ти всюди був мені слугою вірним, — як братнє серце, чурою прихильним, — тепер не будеш більше чурувати, а з нами брат за брата пробувати. К. Бай. 29. Словник української мови Грінченка