1. Словник української мови у 20 томах

чустрити

ЧУ́СТРИТИ, рю, риш, недок., діал.

1. кого, що. Бити, сікти.

Добре чустрить нас дяк і в нашій школі (Сл. Б. Грінченка).

2. Лити (про дощ).

Пішов чустрити дощ як з відра (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чустрити — див. бити Словник синонімів Вусика
  2. чустрити — -рю, -риш, недок. 1》 перех. Бити, сікти. 2》 безос. Лити (про дощ). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чустрити — Чустрити, -рю, -риш гл. 1) Бить, сѣчь. Добре чустрить нас дяк і в нашій школі. Левиц. І. 242. 2) О дождѣ: лить. Пішов чустрити дощ як з відра. О. 1861. IX. 179. Словник української мови Грінченка