чівка

ЧІ́ВКА, ЧІ́ЛКА, и, ж., діал.

Чуб.

Бере го [його] за чівку (Сл. Б. Грінченка);

Коби не дощ, коби не дощ, коби не дощ, Аби мому миленькому не замокла чілка (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чівка — Чі́вка: — чуб, волосся спереду голови [XII] — чуб, чолка [12] — чуб [III] Словник з творів Івана Франка
  2. чівка — -и, ж., зах. Оселедець (у 2 знач.) на голові. Великий тлумачний словник сучасної мови