шабарчати

ШАБАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм.

Бризкати.

Як шарпонеться скляр, як подасться греблею, лише болото шабарчить під чоботьми [чобітьми] (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me