шагрень
ШАГРЕ́НЬ, і, ж.
1. М'яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, овечих та інших шкур.
* Образно. На сизій шагрені ріки скипали гребінці піни (З. Тулуб).
2. Папір, спеціальна тканина для оббивки, книжкових палітурок і т. ін., що своїм виглядом нагадують цю шкіру.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шагрень — [шагрен'] -н'і, ор. -н':у Орфоепічний словник української мови
- шагрень — шагре́нь іменник жіночого роду шкіра, папір Орфографічний словник української мови
- шагрень — -і, ж. 1》 М'яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, овечих та інших шкур. 2》 Папір, спеціальна тканина для оббивки, книжкових палітурок і т. ін., що своїм виглядом нагадують цю шкіру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шагрень — шагре́нь (франц. chagrin, від тур. cagri – шкіра з спини тварин) м’яка вичинена шкіра, виготовлена з спинних частин шкур кіз, овець, коней тощо. З Ш. виготовляють взуття, оббивку меблів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- шагрень — ШАГРЕ́НЬ, і, ж. 1. М’яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, овечих та інших шкур. *Образно. На сизій шагрені ріки скипали гребінці піни (Тулуб, Людолови, II, 1957, 201). Словник української мови в 11 томах