шалаш
ШАЛА́Ш, а́, ч., діал., рідко
1. Те саме, що ха́та.
Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами і усяким овощем – робить люд і купчиться коло шалаша хазяйського (Марко Вовчок).
2. Те саме, що курі́нь.
Михайло Іванович розповідав мені й Миті про захоплюючі свої ловецькі пригоди на Уралі, про полювання “із шалаша” на тетерюків, про глухарні “токи” про ведмедя, якого застрелив він колись “на берлозі” (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me