шалик

ША́ЛИК, а, ч., діал.

Шарфик, кашне.

Відтак, зібравши свій шалик з крісла, пустилась вона рівною алеєю додому (О. Кобилянська);

Чоловік був .. у пальті, з шаликом на шиї і з портфелем у руці (Ірина Вільде);

Окремі традиційні доповнення народного одягу, як-от узорноплетені або в'язані з вовни рукавиці, капчурі (шкарпетки), шалики, платки .. можуть майже без змін включатися в ансамбль кожного чоловічого й жіночого сучасного спортивного одягу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шалик — ша́лик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. шалик — ша́лик шарф (м, ср, ст): Дідуньо, як чув, що буде хорий, то вбирав теплу зимову шапку (навіть вліті), обвивав шию грубим шаликом і так ходив по хаті кілька днів (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. шалик — -а, ч., діал. Шарфик, кашне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шалик — ШАРФ (частина верхнього одягу), ША́ЛИК розм.; КАШНЕ́ (для кутання шиї). На вішалці самотньо висів забутий дитячий шарф (О. Донченко); Мати зав'язувала (батькові) шалик довкола шиї (С. Словник синонімів української мови
  5. шалик — ША́ЛИК, а, ч., діал. Шарфик, кашне. Відтак, зібравши свій шалик з крісла, пустилась вона рівною алеєю додому (Коб., III, 1956, 72); Чоловік був.. у пальті, з шаликом на шиї і з портфелем у руці (Вільде, Троянди.. Словник української мови в 11 томах