шамбелян

ШАМБЕЛЯ́Н, а, ч.

Почесний церковний титул.

Його окружали [оточували] довкола славні “каролінці”, що після одинадцятилітніх боїв і перемог приїхали зі Стокгольма над Десну: гордий граф Піпер, канцлер і прим'єр-міністр, маршал Ренскіольд, кватирмайстер генерал Гіллєнкроок, найвищий суддя, Максиміліан Емануїл Віртемберзький, .. шамбелян Ардлерфельд і багато інших.. (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шамбелян — Шамбеля́н: — (цісарський) таємний радник цісарського двору [VI,VII] — камергер [11;46-1;46-2] — камергер, почесний придворний чин [44-1] — таємний радник [19,35] Словник з творів Івана Франка