1. Словник української мови у 20 томах

шамот

ШАМО́Т, у, ч., спец.

1. Випалена при високій температурі вогнетривка глиниста порода.

Шамот жовтого кольору, непрозорий, має пористу поверхню (з навч. літ.);

Після цієї обробки її [глину] розминали руками або ногами, додаючи наприкінці різні знежирювачі: пісок, товчену черепашку, шамот, полову (з наук. літ.).

2. Цегла, плитки з цього матеріалу або з домішкою його.

Палац буде оздоблений білим шамотом (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шамот — шамо́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шамот — -у, ч., спец. 1》 Випалена при високій температурі вогнетривка глиниста порода. 2》 Цегла, плитки з цього матеріалу або з домішкою його. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шамот — шамо́т (франц. chamotte) випалена глина, з якої виготовляють вогнетривкі матеріали (напр., цеглу). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. шамот — Керамічний вогнетривкий матеріал, який одержують з глини; застосовують для будівництва металургійних і кераміко-випалювальних печей, а також як домішку до формувальних мас. Універсальний словник-енциклопедія
  5. шамот — ШАМО́Т, у, ч., спец. 1. Випалена при високій температурі вогнетривка глиниста порода. Шамот жовтого кольору, непрозорий, має пористу поверхню (Монтаж і ремонт.., 1956, 14). 2. Цегла, плитки з цього матеріалу або з домішкою його. Палац буде оздоблений білим шамотом (Веч. Київ, 4. IV 1968, 2). Словник української мови в 11 томах