1. Словник української мови у 20 томах

шамрати

ШАМРА́ТИ, а́ю, а́єш і ШАМРИ́ТИ, ШАМРІ́ТИ рю́, ри́ш, недок., діал.

Шарудіти, шелестіти.

Округ мене шелестіли, шамрали смереки... (О. Кобилянська);

Його [пароплава] вже й не видно, тільки тихо шамрали розбуджені хвилею верболози (О. Гуреїв);

Гойдався в шклянці шпатовій мускатель. І стіл прямів. І штори край вікна шамріли з вітром (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шамрати — див. говорити; звучати; шептати; шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шамрати — шамра́ти дієслово недоконаного виду шарудіти діал. Орфографічний словник української мови
  3. шамрати — -аю, -аєш і шамрити, -рю, -риш, недок., діал. Шарудіти, шелестіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шамрати — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. шамрати — ШАМРА́ТИ, а́ю, а́єш і ШАМРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., діал. Шарудіти, шелестіти. Округ мене шелестіли, шамрали смереки… (Коб., І, 1956, 128); Його [пароплава] вже й не видно, тільки тихо шамрали розбуджені хвилею верболози (Гур., Друзі.., 1959, 35). Словник української мови в 11 томах