шапкування

ШАПКУВА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. шапкува́ти.

Романик добре впізнав Ольгу. Не привітався ж просто тому, що взагалі не визнає таких міщанських формальностей, як шапкування перед прекрасним полом (Ірина Вільде);

– Може б, ми комусь іншому і не сказали, а тобі скажемо. Ти – людина партійна, з нашого-таки й села, так що з тобою можна без шапкування, а по-простому (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шапкування — шапкува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. шапкування — -я, с., розм. Дія за знач. шапкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шапкування — ШАПКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шапкува́ти. Романик добре впізнав Ольгу. Не привітався ж просто тому, що взагалі не визнає таких міщанських формальностей, як шапкування перед прекрасним полом (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
  4. шапкування — Шапкува́ння, -ня с. Шапочный поклонъ, сниманіе шапки для привѣтствія. Черк. у. Словник української мови Грінченка