шаржакати

ШАРЖА́КАТИ, аю, єш, недок.

Видавати спеціфічний звук (про косу під час косіння).

Коли Христина прийшла на панський луг, дівчата й молодиці ще не громадили, чекали, щоб раннє сонце вибрало росу. А косарі вели перший сьогоденішній покіс, і навколо смачно, як завжди в росяний ранок, шаржакали коси (М. Стельмах).