шаржування

ШАРЖУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. шаржува́ти.

Моє захоплення акторським мистецтвом знайшло вияв у вдалому копіюванні недоліків гімназичного начальства й учителів, в шаржуванні їх комічних рис перед учнями (з мемуарної літ.);

У змалюванні образу Славка письменник [Л. Мартович] не раз згущує сатиричні фарби, вдається до шаржування, гіперболізації, до окарикатурення його дурисвітства, невігластва, дотепно висміює мізерію його паразитичного єства (із журн.).