1. Словник української мови у 20 томах

шарий

ША́РИЙ, а, е, діал.

Сірий.

Шарий кінь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарий — див. сірий Словник синонімів Вусика
  2. шарий — А, -е, діал. Сірий, сіруватий. День крутоберегий уклався спати, ніби шарий віл. (ЗД:109); Полиски вогнів враз висвітлять на шарому екрані той саркофаг терпінь... (П-1:66). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. шарий — ша́рий прикметник сірий діал. Орфографічний словник української мови
  4. шарий — ша́рий сірий (ст) ◊ ша́ра морда → морда ◊ ша́рий писк → писок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. шарий — шарий (шарый) сірий; пустий, пісний Словник застарілих та маловживаних слів
  6. шарий — -а, -е, діал. Сірий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шарий — СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙ рідше, ПОПЕЛА́СТИЙ рідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙ діал., ША́РИЙ діал. Словник синонімів української мови
  8. шарий — Ша́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. шарий — ША́РИЙ, а, е, діал. Сірий. Словник української мови в 11 томах
  10. шарий — Шарий, -а, -е 1) Сѣрый, сѣроватый. Ішов ляшок із Варшави, на нім сукні жовті, шарі. Острожск. у. 2) шара юшка. Очень жидкій супъ, одна вода. Лебед. у. 3) це ша́рої кішки сон — говорятъ, когда кто либо скажетъ что-нибудь невѣроятное. Грин. II. 308. Словник української мови Грінченка