1. Словник української мови у 20 томах

шаркун

ШАРКУ́Н, а́, ч., розм.

Той, хто ходить, шаркаючи ногами від утоми, хвороби, старості і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаркун — див. підлабузник; старий Словник синонімів Вусика
  2. шаркун — шарку́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. шаркун — -а, ч., розм. Той, хто ходить, шаркаючи ногами від утоми, хвороби, старості тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шаркун — ШАРКУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто ходить, шаркаючи ногами від утоми, хвороби, старості і т. ін. Словник української мови в 11 томах