шарм

ШАРМ, у, ч.

Чарівність, привабливість.

– Марі, а в цьому є свій шарм! Лувр і шинок у Гавронцях! Ви дуже екстравагантна, мадемуазель Башкирцева! (М. Слабошпицький);

Звісно, далеко не всі любителі “солодкого життя” закінчують саме так. Є “гурмани”, котрі до сивого волосся безкарно сіють довкруг розпусту й деградацію, надаючи своєму способу життя навіть шарму витонченості, екзальтованості, непересічності (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарм — шарм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шарм — -у, ч. Чарівність, привабливість. Великий тлумачний словник сучасної мови