шарпнути

ША́РПНУ́ТИ, ша́рпну́, ша́рпне́ш, док., кого, що, за що, по чому.

Однокр. до ша́рпати.

Медведиця вхопила дрючину зубами і шарпнула її (І. Франко);

Вона шарпнула полатаний мішок зо стола й вилетіла з ним із хати (О. Кобилянська);

Кінь його спробував сам завернути туди, але Баржак, сердито шарпнувши повід, знову спрямував коня на шлях (О. Гончар);

Я почав підіймати завісу. Шарпнув раз, другий за вірьовку – не підіймається (Є. Кравченко);

Матрос схопився за замок, але він висів одімкнутий, трохи покривлений .. Він шарпнув кришку. Скринька була порожня (І. Микитенко);

Варя шарпнула шухляду, одгорнула якісь папери і висмикнула пачку Федькових листів (Г. Епік);

Левко шарпнув на себе деренчливі двері вітряка, переступив через поріг (М. Стельмах);

Шалений вітер люто шарпнув за поли пальто (О. Донченко);

Випорожнивши скриню, він шарпнув її так, що вона аж загула (М. Коцюбинський);

Порив вітру шарпнув аеростат убік (М. Трублаїні);

Як рука натрапить На ту струну, що ствердла від мовчання, Шарпни струну безжалісно, потужно І брязни в неї, наче на пожежу (Леся Українка);

Хльоснув дяк, конята шарпнули і бричка хутче [хутчіше] покотилась (А. Свидницький);

Грузовик шарпнув з місця, ми всі попадали один на одного (Л. Первомайський);

Мене шарпнув за плече кінооператор, бо я саме стояв перед об'єктивом (Ю. Яновський);

Баба Палажка .. все нашіптувала: .. – Помилуй же його, господи, і шарпни його по боках, по ребрах, по кістках (І. Нечуй-Левицький);

Яшко пригнувся і скорчився. Та здоровенна рука грубо вп'ялася в волосся, а друга шарпнула по спині (А. Головко);

* Образно. Це зразу блискавиця шарпнула, аж затремтіла Уляна (Панас Мирний);

Тиху ніч шарпнула довга автоматна черга (Д. Бедзик).