шарувато-стрічковий

ШАРУВА́ТО-СТРІЧКОВИ́Й, а, е, геол.

Який розміщується у вигляді стрічкоподібних нашарувань (про земні породи).

Високомолекулярні сполуки через наявність стеричних факторів адсорбуються тільки на зовнішній поверхні шаруватих і шарувато-стрічкових силікатів (з наук. літ.).