шаруга

ШАРУ́ГА, и, ж., діал.

Негода, непогода;

// Завірюха.

І от в метіль та рик шаруги З обори тут один, там другий Помалу виїжджа [виїжджає] мужик (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаруга — Шару́га: — буря, заметіль [2;3] — буря, хуртовина [9] — буря [XIII] — завірюха, заметіль [1] — завірюха [X] — буря, метелиця [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. шаруга — див. бездоріжжя; заметіль; негода Словник синонімів Вусика
  3. шаруга — шару́га іменник жіночого роду завірюха діал. Орфографічний словник української мови
  4. шаруга — -и, ж., діал. Негода, непогода. || Завірюха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шаруга — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. шаруга — ШАРУ́ГА, и, ж., діал. Негода, непогода; // Завірюха. І от в метіль та рик шаруги З обори тут один, там другий Помалу виїжджа мужик (Фр., X, 1954, 315). Словник української мови в 11 томах