шарх
ШАРХ, ШАРХ-ША́РХ, виг.
Звуконаслідування, що вживається на означення короткого шарудливого звуку від тертя, човгання і т. ін.
Оркестр грає марш, я чую потужні звуки труб і дружний тупіт ніг: шарх-шарх, шарх-шарх... (П. Колесник);
– Виклепав [Оверко] косу, помантачив .. І поніс, брате, наскрізь через усі гони – шарх! шарх!.. (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарх — шарх вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- шарх — ШАРХ, ШАРХ-ША́РХ, виг. Звуконаслідування, що вживається на означення короткого шарудливого звуку від тертя, човгання і т. ін. Оркестр грає марш, я чую потужні звуки труб і дружний тупіт ніг: шарх-шарх, шарх-шарх… (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах