1. Словник української мови у 20 томах

шархання

ША́РХАННЯ, я, с.

Дія за знач. ша́рхати і звуки, утворювані цією дією.

Верстати гудуть, ляди раз по раз стукотять, стіни й поміст двигтять від того, совання та шархання човника чутно на всю хату (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шархання — див. шум Словник синонімів Вусика
  2. шархання — ша́рхання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шархання — -я, с. Дія за знач. шархати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шархання — ША́РХАННЯ, я, с. Дія за знач. ша́рхати і звуки, утворювані цією дією. Верстати гудуть, ляди раз по раз стукотять, стіни й поміст двигтять від того, совання та шархання човника чутно на всю хату (Л. Укр., IV, 1954, 212). Словник української мови в 11 томах