шах
ШАХ¹, а, ч.
У східних країнах – титул монарха, особа, що має цей титул.
Ованес Туманян ясно говорить: “Поки існує шах і бранець, господар і раб, – не бути на землі ні правдивому слову, ані життю, ні любові” (П. Тичина);
Так мудрий Нізамі крилом прорвать хотів Ті пута золоті, що спів його скували, Щоб по-братерському озватись до братів, Та час і шах йому на перешкоді стали (М. Рильський);
У 1842 р. Путятіну надали звання контр-адмірала і послали на чолі місії до іранського шаха (з наук.-попул. літ.).
ШАХ², а, ч.
У шаховій грі – безпосередній напад якою-небудь фігурою на короля супротивника, від якої він може закритися фігурою свого кольору, пересунутися на неатаковане поле або збити фігуру, що нападає.
Я загнав її короля в критичну позицію і, завдавши “шах”, я підпер голову мовчки й ждав (О. Кобилянська);
Він переставив фігуру і сказав: – Шах! (А. Головко).
△ (1) Ві́чний шах – становище в шаховій грі, при якому будь-хто із супротивників не може досягти перемоги.
Нічийний результат зараховується. також і в тих випадках, коли одна сторона оголошує вічний шах (з навч. літ.);
(2) Подві́йний шах – одночасний напад двох фігур супротивника на короля.
Значення в інших словниках
- шах — ШАХ – ШАХИНШАХ Шах1, -а, ім. У східних країнах – титул монарха; особа, яка має цей титул. Шах2, -у. У шахах – безпосередній напад якоїсь фігури або пішака на короля супротивника. Шахиншах, -а. Титул іранського монарха; особа, яка мала цей титул. Літературне слововживання
- шах — див. МОНАРХ. Словник синонімів Караванського
- шах — Король перський Словник чужослів Павло Штепа
- шах — шах 1 іменник чоловічого роду, істота монарх шах 2 іменник чоловічого роду загроза королю — у шахах Орфографічний словник української мови
- шах — I -а, ч. У східних країнах – титул монарха, особа, що має цей титул. II -а, ч. У шаховій грі – безпосередній напад якою-небудь фігурою на короля супротивника, від якої він може закритися фігурою свого кольору... Великий тлумачний словник сучасної мови
- шах — (перс. – володар, цар) 1. Титул монарха в деяких східних країнах. 2. У шахах – загроза безпосереднього нападу якоїсь фігури на короля противника. Словник іншомовних слів Мельничука
- шах — Титул перських правителів (також у формі шахиншах — цар царів); вживався також правителями мусульманських держав переважно Центр. і Пд. Азії. Універсальний словник-енциклопедія
- шах — Шах, -ха, -хові; ша́хський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шах — ШАХ¹, а, ч. У східних країнах — титул монарха, особа, що має цей титул. Ованес Туманян ясно говорить: "Поки існує шах і бранець, господар і раб,— не бути на землі ні правдивому слову, ані життю, ні любові" (Тич. Словник української мови в 11 томах