шаховий

ША́ХОВИЙ, а, е.

1. Стос. до шахів (у 1 знач.).

– У вас же, здається, третя категорія, правда, Леоніде Артемовичу? – умисно применшив шаховий розряд Жежери Федір Васильович (Ю. Мушкетик);

Тринадцять років М. Ботвинник був володарем шахової корони (з наук.-попул. літ.);

Ці спірки про сюжет перетворилися для нас у щось на зразок шахової гри без дошки (О. Донченко);

Першим російським шахістом, якому довелося вступити в єдиноборство з майстрами Заходу, був основоположник вітчизняної шахової школи Михайло Іванович Чигорін (з навч. літ.);

// Признач. для гри в шахи.

Сташка .. кидала оком на високого брюнета, що, глибокодумно підперши голову кулаками, схилився над шаховою дошкою (Ірина Вільде).

2. Розташований так, як клітини одного кольору на шахівниці;

// Такий, як на шахівниці.

По дну яру в'юнилася дорога, ховалася в одному з бічних вибалків. Від того місця і майже до кінця яру дно його посічене великими шаховими клітинами. То – невдатні калюжі-ставки (Ю. Мушкетик).