шашлик
ШАШЛИ́К, у́, ч.
Страва зі шматочків баранини (рідше яловичини, свинини і т. ін.), нанизаних на рожен і засмажених разом із кільцями цибулі.
Огонь чималий розвели [цигани] І кругом його посідали. Хто з шашликом, а хто і так, Зате він вольний, як козак Колись-то був (Т. Шевченко);
Бачить [Княженко] – за кущем справді олень. Стрельнув і влучив. Потім порізав на м'ясо, спік собі шашлик, пообідав (С. Васильченко);
Взяв [Абдулаєв] півбарана і зробив із нього шашлик для всього взводу (Григорій Тютюнник);
– Ковбаси, нічого не скажеш, річ непогана, а чи доводилось тобі пробувати шашлик з ведмежатини? (Ю. Збанацький);
Шашлик по-карському – нарізають одним прямокутним куском з ниркової частини зачищеної баранячої корейки, маринують і настромлюють на шпажку [рожен] разом з двома половинками баранячої нирки (по краях) (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- шашлик — [шашлик] -лиеку, м. (на) -лиеку, мн. -лиеки, -лиек'іy Орфоепічний словник української мови
- шашлик — шашли́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шашлик — -у, ч. Страва зі шматочків баранини (рідше яловичини, свинини і т. ін.), нанизаних на шампур і засмажених разом із кільцями цибулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шашлик — Страва із шматочків баранини або волової полядвиці, перекладених шматками цибулі й сала; печеться на шампурах. Універсальний словник-енциклопедія
- шашлик — Шашли́к, -ка́; -лики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шашлик — ШАШЛИ́К, у́, ч. Страва з шматочків баранини (рідше яловичини, свинини і т. ін.), нанизаних на рожен і засмажених разом з кільцями цибулі. Огонь чималий розвели [цигани] І кругом його посідали. Словник української мови в 11 томах