1. Словник української мови у 20 томах

швабрити

ШВА́БРИТИ, рю, риш, недок., що, чим і без дод.

Мити, протирати підлогу, палубу і т. ін. шваброю.

Палубу швабрили соляром, і вона жирно й чисто заблищала (Д. Ткач);

Суддя і засідателі народні Погодилися з актом. І сьогодні Порушники .. моралі Гуртом Підлогу швабрять на вокзалі (В. Іванович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швабрити — шва́брити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. швабрити — -рю, -риш, недок., перех. і неперех. Мити, протирати підлогу, палубу і т. ін. шваброю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. швабрити — ШВА́БРИТИ, рю, риш, недок., перех. і неперех. Мити, протирати підлогу, палубу і т. ін. шваброю. Палубу швабрили соляром, і вона жирно й чисто заблищала (Ткач, Крута хвиля, 1956, 11); Суддя і засідателі народні Погодилися з актом. Словник української мови в 11 томах