шванк

ШВАНК¹, ч.

1. род. а. Жанр німецької літератури середньовіччя й епохи Відродження – коротке комічне (віршоване чи прозове) оповідання.

Бродячі сюжети численних новель, фатецій, фабльо та шванків потрапляли до нас із чотириста- або й п'ятсотрічним запізненням (з газ.).

2. род. у, заст. Шкода;

// Тілесне ушкодження.

Мацько Патерностер на другий день записав у свою книгу таке: “Почитаніє книжноє помагає уму, но і шванк йому приносить: латво управляти душею темною, просвіщення же будить у людей, а паче в отроків, бунт противо власті отцовської і панствової (Р. Іваничук).